Привітання зі Світлим празником Христового Воскресіння! Христос Воскрес! Воістину воскрес!

#Христос_Воскрес

"Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах і нас на землі сподобив чистим серцем Тебе оспівувати і славити".

Щиро усіх вітаю з Воскресінням Христовим - найвеличнішим святом християн. Сьогодні чуємо слова правди, ці слова торкаються найглибших комірок серця: "Воскрес Христос - і радіють ангели, воскрес Христос і життя триває, воскрес Христос - і нема ні одного мерця у гробі..." Цього року ми зустрічаємо Воскреслого Спасителя по-особливому, не відвідуючи ані своїх рідних, ані храми, але у жодному разі ми не є віддалені ані від своїх родин, ані від Воскреслого Ісуса. Христос хоче прийти до наших сердець, до наших домашніх церков і побачити нас такими, якими ми є: з нашими "плюсами" та "мінусами", з нашими щоденними проблемами та випробуваннями. Христос хоче увійти до кожного серця і бути центром життя, перейматись усіма сферами нашого життя, навчати нас, спасати нас, любити нас, реанімувати нас (інколи саме такий спосіб повертає нас на праведну дорогу духовного життя), пишатись кожним з нас, незважаючи на щоденні наші упадки. Адже упасти у гріх може кожен, а вміти побачити себе у грісі та намагатись встати з нього, омитись від повсякденної гріховності - особливий етап духовного зросту християнина. І лише Христос допомагає, підтримує та втішає нас і спасає від гріха. Просімо сьогодні у Христа сили та мудрості бачити свої упадки і з Його допомогою підніматись і очищуватись.

У цей Світлий празник Воскресіння Христового щиро бажаю усім миру (душевного і тілесного), мудрості у вчинках та прийнятті відповідальних рішень, виваженостіі, терпеливості, витривалості, любові та милосердя. Нехай кожне серце очиститься від гріховності, наповнитися Божою ласкою та умиротвориться перед волею Господа. Нехай кожне серце сьогодні величає Спасителя і несе цю радість по усьому світу промовляючи: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!"

"Тільки щоб не даремно": вечір пам'яті героїв Небесної сотні!

 У Чортківській гімназії ім. М.Шашкевича 6 березня завдяки спільній співпраці з класним керівником 4-Б гімназійного класу Файницькою Т.О. заступник дир.з вих.роботи організувала та провела вечір пам'яті героїв Небесної сотні "Тільки щоб не даремно".

Тут і звучала поезія, і передавалися почуття наших випускників, які були учасниками Майдану. Найбільше вразили пісні у виконанні дівчат 4-Б класу, учителів Гриндули Т.І., Буковської О.І., учнів 7-го гімназійного класу Білика Назара та Григораш Софії, учнів 4-Б класу Ангеліни Мазур та Вероніки Скарлош, Вікторії Прийдун, а також "золотого голосу" гімназії, учня 5-А гімназійного класу Олександра Головка. Найважливішою місією було достукатися до сердець дітей і зрозуміти, що ми захищаємо нашу неньку Україну недаремно.

Атестація 2020. Творчий звіт заступника директора з виховної роботи, учителя укр.мови, літератури та зарубіжної літератури ГРИНДУЛИ Т.І.

ВІдкритий бінарний урок зарубіжної літератури та всесвітньої історії "Друга світова війна у поезії К.Галчинського. Поезаї "Лист з полону" та "пісня про солдатів з Вестерплатте"

ВІдкритий урок зарубіжної літератури та всесвітньої історії, проведений учителями зарубіжної літератури (Гриндула Т.І.) та всесвітньої історії (Кушнір Ю.Ю.)

 

 

 

 

Яків Гніздовський повертається до Чорткова

Встановлення пам’ятника всесвітньо відомому художнику,

учневі Чортківської гімназії Якову Гніздовському

Уміння світ увесь вмістити на краєчку пензля,

Залюбленим настільки бути у життя.

І Україну пронести через роки у серці,

І зерно правди сіяти щодня.

Мистецько-культурне життя Чорткова цієї осені збагатиться ще однією знаменною подією, яка об’єднала митців та учителів, громадськість та владу.

Чортківська гімназія ім. М.Шашкевича за час свого існування як школа, яка виплекала не одне покоління видатних особистостей, пишається по-особливому тими учнями, які досягли значних висот у житті, які стали всесвітньо відомими  у своїй діяльності. Однією з таких особистостей є Яків Гніздовський – творець, художник, мистецтвознавець, картини якого прикрашали стіни Білого Дому у Сполучених Штатах Америки, а виставки його шедеврів приносили славу та визнання.

Цьогоріч  20 жовтня 2018 року завдяки ініціативі випускника гімназії 2003 р. Володимира Петрашика та іншим випускникам меценатської групи колишній учень Яків Гніздовський знову повернеться до своєї «Рідної школи» - Чортківської гімназії. І цього разу – назавжди.

Ким був для України та світу митець?

Пориньмо спільно у далекі роки ХХ століття, які відкриють перед нами історію життя митця. Народився Яків на Борщівщині у с. Пилипче. Дитинство минуло у рідному селі, однак здобувати освіту батьки відправили майбутнього генія в Чортків – у гімназію. Тут Яків навчався до весни 1933 року. Схильність до малювання в Якова виявилась ще під час навчання в гімназії: це були невеликі начерки людей, пейзажів, домашніх тварин.  Весна 1933 року стала одним з перших переломних моментів як у житті митця, так і в його зрості як художника. У Чорткові він був заарештований за підозрою в приналежності до нелегального гуртка.  Однак, перевіривши його записник, присяжні пересвідчились, що Гніздовського ніщо інше не цікавить як мистецтво і зняли з нього обвинувачення.

Опісля Яків не повернувся навчатись у Чортківську гімназію, а продовжив здобувати освіту в Львівській семінарії. Саме у Львові він активно долучається до мистецьких угрупувань, а талант його набуває все більшого розвитку. Здібність Якова творити незвичайне помічає митрополит Андрей Шептицький, який надає Гніздовському стипендію для продовження художньої освіти у Варшавській академії мистецтв.

Перші роботи Якова, створені 1944 року, являють собою етюди фігур. Натхненний молодий художник помалу накопичував знання та досвід, який принесе йому у майбутньому всесвітнє визнання.

Деб’ютував Яків у США на виставці графіки 1950 року у Міннеапольському інституті мистецтв. За дереворит «Кущ» йому було присуджено другу премію. Наступна нагорода була отримана Гніздовським через кілька тижнів на торгово-промисловій виставці штату Міннесота. Ця перемога підштовхнула митця до думки переїхати в Нью-Йорк для того, щоб займатись виключно мистецтвом.

Решту свого мистецького життя Яків Гніздовський проводить за кордоном, створюючи свої шедеври, які принесли йому всесвітнє визнання.

Помер митець 8 листопада 1985 року в США, але був перепохований в Україні 5 листопада 2005 року на Личаківському цвинтарі у Львові.

Цьогоріч на сторінках пам’яті про відомого українця викарбувано ще одну знаменну подію – відкриття пам’ятника Я.Гніздовському на подвір’ї Чортківської гімназії.

Для пошанування пам’яті митця до гімназії завітали ті, для кого Яків є неординарною та непересічною особистістю, а саме: заслужений діяч мистецтв України, заступник голови національної спілки художників України                       Волощук І.М.; проректор з наукових робіт Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Ковальчук О.В.; випускник гімназії 2003 р. Володимир Петрашик; скульптор пам’ятника Віталій Андріанов.; директор ЗЗСО І-ІІ ст. с.Пилипче Пенькало І. Ф., Чортківський міський голова Володимир Петрович Шматько, всечесний отець Володимир Заболотний, учителі, батьки та учні гімназії.

Урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Якову Гніздовському розпочались з цікавої екскурсії школою та музеєм о.Маркіяна Шашкевича. Команда екскурсоводів, якою керує Горяча Н.В., цікаво та лаконічно розповідала про понад столітнє існування навчального закладу, досягнення та перемоги випускників, а також відкрила перед гостями цікаві сторінки життєвого та творчого шляху патрона гімназії – Маркіяна Шашкевича. Родзинкою екскурсу була експозиція репродукцій картин Я.Гніздовського, можливість побачити шкільні документи художника, які зберігаються у музеї гімназії. Вільну хвилинку після екскурсії можна було провести за кавою-брейк. Опісля розпочалась церемонія відкриття та освячення пам’ятника художнику-графіку, учневі гімназії Якову Гніздовському. Цього дня слова вдячності линули не лише Володимиру Петрашику як ініціатору встановлення монументу, але й меценатам – випускникам гімназії (Оленюку А., Козаченко Я. та ін.), скульптору      Андріанову В., який, як зауважив О.Ковальчук, «… створив витвір мистецтва, шедевр…». Міський Голова В.Шматько висловив щиру вдячність усім, хто зміг бути у цей жовтневий день на подвір’ї «Рідної школи» і на кілька хвилин торкнутись до прекрасного. Подяки від міського голови отримали: Володимир Петрашик та команда випускників «Alumni club» Чортківської гімназії. Родзинкою свята стало виконання учнем 4-А гімназійного класу Олександром Головком пісні «Чом, чом земле моя…». А на завершення до усіх присутніх звернулась директор гімназії Наталія Ігорівна Великоборець, яка подякувала не лише тим, хто знайшов час і завітав на урочистості з нагоди відкриття пам’ятника Я.Гніздовському, але й випускникам, які не зважаючи ні на що пам’ятають «Рідну школу», пам’ятають тих, хто у ній вчився, і увіковічнюють цю пам’ять. Завершились урочистості акордами гімну Чортківської гімназії ім. М.Шашкевича:

Щоби наше слово повік не пропало,

Щоб буяв повсюди український цвіт.

Ти клади у серця юні мудрість «Рідна школо»,

Щоби жив славетний рід наш многая літ!

Тетяна Гриндула,

заступник директора з виховної роботи

Чортківської гімназії ім. М.Шашкевича